Студенти почали доводити Рею сенс його ж твору, що страшенно Бредбері розізлило. Тоді ж письменник, який загалом лаявся не так вже й часто, сказав одне-єдине слово, і вийшов з кабінету: — Від’їбіться. 6/6

У якийсь момент Рея настільки стомило пояснювати суть своєї ж історії, що сталася ось яка ситуація. Письменника запросили до університету, аби той прочитав тамтешнім студентам лекцію. З ними він почав обговорювати проблематику свого роману. 5/6

Та хоч роман, зі слів автора, і не про цензуру, його все ж надзвичайно обурило те, що Ballantine Book прибрали з книжки лайку, однак згодом Джуді-Лінн дель Рей, перейшовши туди на роботу, нагодилася це виправляти. 4/6

Жінка йшла з радіоприймачем і навушником у вусі, зовсім не помічаючи речей навколо, а чоловік допомагав їй обходити бордюри, що надзвичайно шокувало Рея. 3/6

Сам Бредбері боровся проти ідеї того, що його роман відстоював свободу слова — він був про людей, яких «телебачення перетворює на ідіотів». Як приклад Рей наводив ситуацію, коли прогулюючись він зустрів дружину й чоловіка, котрі вигулювали собаку. 2/6

Суперечки, про що ж ішлося в безсмертному романі-антиутопії Рея Бредбері Fahrenheit 451, тривають вже не одне десятиліття — на неправильне тлумачення автор скаржився ще за свого життя. 1/6

Однак у 1994 році оповідання все ж передрукували в журналі Famous Monsters of Filmland, у якому Акерман теж був редактором. На світлині у Форреста якраз один із примірників цього видання, хоч і не той, у якому було опубліковано Кінґа. 3/3

У 1960-х роках Кінґ надіслав Акерману своє оповідання The Killer для журналу Spacemen, у якому Форрест був редактором. Це була одна з перших спроб молодого письменника опублікуватися — на той момент невдала. 2/3

Стівен Кінґ разом із Форрестом Дж. Акерманом у його домі, який називався «Акермаєтком». 1/3

Дотеп зайшов достатньо далеко — на день народження Соні Лавкрафт навіть підготував для неї вірша, який називався To Xanthippe, on Her Birthday, а також неодноразово підігрував їй, підписуючись Сократом. 6/6

Ксантіппа — Сократова дружина, ім’я якої, однак, стало поняттям для опису норовливої та сварливої жінки, яка не пропустить можливості влаштувати скандал. Що доволі іронічно, бо в їхньому шлюбі Соню точно не можна було такою назвати! 5/6

і я чи то побачила це в Говарді, чи ж то сама наділила його сократівською мудрістю та генієм, тож у жартівливому настрої підписала себе як "Ксантіппа"». 4/6

Соня розповідала, звідки це все пішло: «Прізвиська Сократ і Ксантіппа були вигадані мною, тому що, по мірі того, як ішов час, наша переписка ставала все більш і більш інтимною, > 3/6

У часи, коли майбутнє подружжя тільки починало спілкуватися, у них була надзвичайно активна переписка. Тож якщо ви все ж вирішите прочитати їхні листи, то гарантовано зустрінете там два імені — Сократ і Ксантіппа. Так Лавкрафт і Ґрін підписували кореспонденцію один одному. 2/6

КСАНТІППА Й СОКРАТ Якщо ви не знаєте, як прикольно назвати свого партнера, а всі ці «котики» і «зайчики» вже приїлися, то в Говарда Філіпса Лавкрафта й Соні Ґрін є для вас одна ідея. 1/6

Звичайно, кінь та дракон — це різні речі. Але одне можна сказати упевнено — захват маленької Енн перед цими величними й норовливими тваринами майже стовідсотково послугував тим, завдяки чому ми тепер загалом знаємо про таку місцину, як Перн. 8/8

Мало для кого стане секретом, що знамениті історії авторки про драконів та їхніх вершників мають свої витоки саме з любові Енн до коней та тих її знайомих, що цю любов поділяли. До прикладу, її героїня Лесса була заснована на знайомій Енн. 7/8

Звичайно ж, теми коней Енн не оминула й у своїй творчості: жінка зокрема написала історію Black Horses for the King — роман про хлопчика, чиєю пристрастю та захопленням було усе, пов’язане з конями. 6/8

Зі стайнею Енн також була пов’язана така історія: колись ��исьменниця познайомилася із сусідом, який думав утекти з дому, бо його батько був проти того, аби хлопець поєднував своє життя з конями. Енн взяла його працювати на себе: у результаті хлопцеві вдалося реалізуватися. 5/8

Цю любов жінка протримала все життя: до 1985 року Енн навіть збудувала розкішну стайню на дванадцять місць, яку її сусіди називали Horse Hilton. Туди навіть навідувався відомий тренер Вільям Міклейм, аби проводити змагання з верхової їзди. 4/8