Людина відсутності багатьох талантів.
Незаслужена артистка України.
Прима погорілого театру. Pan-, poly-.
Всі хобі зводяться до різнокольорових прямокутничків)
Дисклеймер для випадків, коли мені захочеться потриндіти про мою колекцію палеток тіней, механічні клавіатури чи ще якісь улюблені кольорові прямокутнички.
Кажуть, 22 травня World Goth Day. Я залізла в фотки з першого курсу і регочу. Оце, наприклад, мені готичний кавалер з заочки подарував квіточки, я прийшла додому і прям так поперлась у вітальню, щоб сестра мене з ними сфотографувала))
Три лайки і я продовжую тред готики в дУшІ😁
Оповідочка про те, як рокова дівчинка через п...єнь-колоду майже українізувала росіянина, коли їй було 17, а йому 24.
В моєму легендаріумі ця історія називається «Жаніх з Йобурга». Події розгортаються у Києві в 2008 році, а до того в інтернетах.
Тіндер бісить. Люди ставлять собі в інтереси пункт «я з 90-х». А їм 25. Ну давай, розкажи мені, як ти пам'ятаєш Spice Girls. А топіки з Титаніком? О котрій Вуді Вудпекер йшов на ICTV? А що після нього? А як НАТО армію Мілошевича з Косова вибивало? Не позорся.
Три роки тому я віднесла не дуже контактну дворову кішку на обстеження та стерилізацію, через п'ять днів забрала додому, щоб почати прилаштовувати. Кішка сиділа і мурчала на мені півтори години, я розридалась і вирішила залишити собі.
Найцікавіше про зп і співбесіди в мене було в Ajax. Ага, тих самих, що зробили застосунок «Повітряна тривога».
2018. Посада офіс-менеджерки. Пропонують 14к, що значно більше, ніж було на СТБ.
«А на що ви будете витрачати зароблені гроші?» «А ким працює ваш чоловік?»
Питала жінка.
Передивляюсь Гру Престолів, вже на восьмому сезоні. Підмічаю, як не-військові переходять на мілітарі-стиль. Металеві «погони» в Серсеї, наприклад.
А це Санса Старк, голова Вінтерфельської обласної військової адміністрації.
«Більше ніколи не матиму справ з молодшими хлопчеками! Ніколи не буду зустрічатись з військовими, страждать ще! І взагалі карі очі meh!»
Рівно півроку тому я розвіртуалилась зі Зв'язківцем в його першу відпустку. Тепер в мене є кладдах на руці, сіль з Соледара в шафі і сенс жити.
Пам'ятаєте бінго на психотравми і пункт про майстерне розпізнавання кроків? Так от: я на звук розпізнавала з 5 поверху, чи не вона відчиняє двері в під'їзд, щоб встигнути вимкнути комп, добігти в свою кімнату і дістати підручники.
...в кабінеті географії на диванчику за шафою не зажимали, в «бутилочку» грати не звали. Вважали страшненькою і дивною.
Нестачу соціалізації я намагалась компенсувати форумами про музику і Толкіна. На комп мама встановила пароль, але я його підібрала 😁
«Пізно» вперше поцілована в 14,5 років трохи молодшим найліпшим другом, на дачі, я хотіла пошвидше перейти до наступної стадії любовного життя.
Просто начиталась «Відьмака» в 12 і вирішила, що позбавлення цноти розблокує моє відьомство. Юний друг-«окультист», втім, відморозився.
Почну здалеку. Дівчинка Катєнька була гордість гімназії і подавала великі надії, принаймні з точки зору її батьків. Щоб надії не згасли завчасно, їй, тобто мені, не можна було гуляти і навіть затримуватись після школи. Та й з ким. В класі мене не любили: на танець не запрошували,
Треба було шукать. На дачі більше нікого нема. О! Нагородили поїздкою Золотим кільцем росії з купою олімпіадників з росмови з усіх областей України. Було впольовано 16-річного хлопця з м. Бар, але після поцілунку в альтанці від навідування мною його кімнати він відмовився 😭
Так само я не могла напроситись в гості за сексом до свого першого хлопця (мені 15, йому 17), якого я бачила всього 4 рази в житті, і те востаннє два роки потому. Мене ж не випускали гуляти майже ніколи. Не пустили б зовсім, якби він не був другом буквально сина маминої подруги.
Удача посміхнулась, коли в 16 (вперше у житті 🤦🏻♀️) мене відправили у літній табір, де я спокусила у тиху годину трохи молодшого хлопчика. В останній день місячних, бо поспішала (🤡). У вікно під час сексу заліз його сусід щось пошукати, а потім я знесла стегном змішувач в душі🤘🏻
Я зізналась у тому своєму тодішньому віртуальному хлопцю ~17 років з рос толкіністського форуму, він образився, і в ситуацію втрутився мій старший друг з форуму каналу А1, намагаючись його заспокоїти. Від цього благородства я перекохалась в того друга. А він був 1984 р.н. Я 1990.
Хлопчик з табору, коли я сказала, що краще дружити (більше не спали), затусив з хулами і грозився мене прибити за те, що я «стала готом» 🤡 Ельф з самари відпав зовсім. На сцену вийшов романтишний принц з єкатиренбурґа – високий, дорослий і з пірсою, ще й не руський, а комі 🤩
Не знаю, чим вони думали. Певно, виходити мені не можна, щоб з кимось побачитись, а вдома будь ласка.
Він до мене не чіплявся далі поцілунків, але я б не була я, якби не сказала, що мені треба, в мене рік сексу не було і шо приїхав, розважай, бо в історичний музей вже зводила.
Незапланована
#itswednesdaymynudes
, але спогади фб...
Фотка початку 2016, яка не подобалась одному з колишніх, бо труси, бачте, негарні, звичайні безшовки! А я взагалі не планувала роздягатись! Бюстьє в іншої моделі позичила. Ми наречених знімали.
(це справді моя весільна сукня)
Але ж то було самоствердження дівчинки, яку не вважали гарною і якій «забороняли» бути гарною, а подобатись людям через розум та ерудицію.
Щодо висновків подумаю пізніше. Можливо, ви мені допоможете, бо розум насправді давно відпав. Ерудиція теж, нічого не пам'ятаю з прочитаного
@totya_likar
Прикольно, люблю, коли у ембріона/плода вже є прізвисько. Племінниця мала більш банальне – Авокадик, навіть коли вже була розміром з диню, якщо вірити мобільному застосунку.
Авою і назвали 🤣
От так ми переписувались, познайомив зі своїми друзями (ще старшими 🫣) через ICQ.
Приїхав до мене влітку 2008. Мої батьки РАДО ПОСЕЛИЛИ його в кімнаті бабусі, поки та була на дачі. Ми гуляли в перервах між моїми останніми вступними іспитами. Залишались вдома наодинці...
@OheekoltsD
Ви так захопливо оповідаєте, цікаво було читати, але який ж сука пиздець!
В тому числі те, що в ��ас серіали, журнали та суспільство виховували продовжувати грати в ці інтриги мадридського двору.
Звісно, в останній день місячних, бо потім можливості б не було. Вийшло чорт зна шо на пару рухів, бо мені стало боляче, але мені сказали, що в мене великий потенціал (коли я красиво облизала йому пальці).
І шо, мені 17 років, 2 універи, сиджу несвіданкана, переписуюсь і...
Вконтактику зустрічаю індастріального принця, теж 1984 р.н., теж з пірсою. З батьками сварки, бо маніпуляціями запхали в другий універ, не могла відпочити.
Яке побачення з принцями... Розвіртуалились хитрощами, пішовши на презентацію книги батька спільного знайомого.
В кінці листопада, за тиждень до 18-річчя, тікаю до нього ночувати, вислизнувши, поки батьки дивились телевізор.
Сидимо на кухні. Його сусід приходить додому у сльозах, бо в чи не в нього на очах зарізали приятеля. Напивається і йде спати на підлогу.
Ні, я не поїхала додому, кх.
Дозволяю його провести мене на маршрутку і відправляю до батьків митися, бо від нього так тхне з дороги, що про жодне прогулювання пар з ним мови не йде.
Але що взагалі відбувається?! Мене приїхали відбивати з краю світу?! Що в мені знайшли?! Приємно, але ж безумство якесь.
Якщо що, на СТБ я була не офіс-менеджеркою. Але мала досвід у 2013 і (виходячи з того досвіду) прагнула розгрузити голову на роботі + ще й більше за це отримувати.
Грудень 2008. Нічого не підозрюючи, я виходжу зраночку в універ. Хтось стоїть у під'їзді. Розгортається від вікна – і це отой мій росіянин, який три доби їхав поїздом, щоб сказати мені, як він мене кохає і мріє на мені одружитись. В 24. На дівчині, якій ще вважайте вчора було 17.
В мене ж Мета! ПОТІМ Ж НЕ БУДЕ, невідомо, коли я знов з дому вийду! Але тут цілі явно співпадали, і ми весело провели час в одній кімнаті зі сплячим у горісному забутті сусідом. Партнер знав, скільки мені років, але він лише перепитав, чи є в мене досвід 🤷🏻♀️
Як чесна людина я повідомила жоніху з йобурга, що знайшла собі хлопця в Києві. Серйозно він до мене, здається, не ставиться, зате мені є кого любить поближче.
І тут починається драма-феєрія... Трагічна переписка, всі ридають. Але я не припиняю спроб в зустрічашки.
P.P.P.S. А що там Жаніх, не знаю, ніби доньку народив кілька років тому. На початку ПВ зайшла ВК почитати. Ніби за нас, але «РАПТОМ Україна змінила вектор на європейський». Подумала: «Сірожо, він такий був ще за Юща, коли ти тусив тут у 2008 🤡»
Втім, не написала, бо не мала сил.
P. S. Той хлопчик, з яким я переспала в таборі і який мені погрожував за готство, в результаті став хорошим другом. Досі мене балує, приїжджаючи з Ізраїлю.
P. P. S. Індастріальний принць вибачився через певний час, ми поладнали, підтримує мене у порятунку котів. Теж з-за кордону.
Дуже вірогідно, що школярка була більш цікавою, бо її випускали гуляти, мала дзеркалку і виглядала стильніше 🥲
Як я на неї злилась, страшне. А вона на мої скандали обзивала мене тьотею)
Так я залишилась без двох принців 24 років у ледь 18. І, знаєте, напевно, на краще.
А Катєнька вирішила, що нах їй треба у 18 заміж виходити за громадянина рф, невигідно капець, ще й не факт, що з роботою добре буде, хоч і програміст.
Продовжила вкладувати серце в індастріального принця, який почав її гостити. А чому? Бо замутив зі школяркою в свої теж 24 🙃
З'ясувалось, що це був спланований підступ друга однокласника сина маминої подруги (з яким ми збирались грати в одному гурті), який якось був в курсі. Знайшов С. житло, підкинув ідеї роботи. Підготував плацдарм для відбивання Катєньки, так би мовити.
Осінь першого курсу. Класична фотосесія в листочках)
Щось з цього на голові – мій натуральний колір волосся)
Яке худе – жах! Коли я вступала до універу, я важила 39 кг. І думала, що все в мене на місці. Вирішила, що така легкість була на рахунок відсутності мізків.
А тут мені 16. Зебру я тягала щодня в школу і знімала з нею пародійні відео про 3,5 райх. Звали її Напарник.
Зніматися в ролі всратих сс-вців було просто, бо в нас була чорна шкільна форма, а я ще любила носити краватку.
Ще ж було. У березні 2008 до Києва приїхав погуляти з друзями модер сліпнотівського форуму з бєлгорода. Звісно, як всіх росіян, повела їх в історичний музей. А його поцілувала у кутку.
У 2017 чи 18 він мені пише, що тоді закохався в Київ та мене і думав переїхати. Не переїхав 😁
Знаєте, я шкодую, що так чинила. Насправді я не отримувала особливого задоволення від сексу до 20 років. Мені було боляче. Я у 19 було вирішила, що треба відмовитись від нього взагалі. І я була обурена, що хтось займається сексом у 15 (тодішній хлопець забагато пиздів про друзів)
Це ми з дружиною по парті святкували три місяці знайомства (зі вступних іспитів) в Ярославі. Треба якось туди навідатись.
Насправді трояндочку подарувала я їй, але фоткались ми з нею по черзі) Ну класика)
✨HIT TWEET💫 Дякую! Вкотре нагадую: віддам кошеня! Звуть Мардук, 5 місяців. Здоровий і гарний, бо я його з сестрою врятувала і вилікувала від наслідків життя у підвалі. Вакцинований, оброблений від паразитів. Дуже любовний! Сердечко на лапі! Ми з котом у Києві, нумо домовлятись)
До речі, ось ми з дружиною по парті. Ми були студентками з жовтого корпусу КНУ, тож мали цікаві локації для фото. Наприклад, дзеркальний хол.
Я, як порядна херка, тягала мішок з Шагратом. Нічого, потім в мене з'явиться лаковий наплічник бренду Демонія.
@Valeri_da_
В мене серце ледь не стало, поки не відігнала першу думку, що це він з людей збирав гроші на машину для ЗСУ. Потім дійшло, що заощаджував власні кошти на авто для родини, чи...?
Обіймаюсь з тінями, кручу томним лицем. Ідеальне фото (друге), задля якого я корячилась кілька годин, зробилось якраз під сигнал повітряної тривоги о третій з чимось ночі)) No editing, бо мені лінь.
#хтивийпонеділок
#sexymonday
Треба відповідати за свої слова.
#sexymonday
#хтивийпонеділок
Була свята Катерина Львівської площі, стала свята Катерина рандомної львівської площі.
Надихалась норвезьким художником.
@nihilist_dream
@huyvg0vne
Помню подобную историю лет 18-19 назад. Когда наш класс повезли на экскурсию в нескольких остановках от школы. Однокласснички явно были непривыкшие, о чём и говорили. Да и так было видно, что они не знали, что в троллейбусе надо держаться за поручень и падали дровами)
@eurovanya
Літл біг ненавидять російську мову? А між собою вони спілкуються еверідейаймдрінкінгами, тобто англійською? Хотілось б побачити оригінал повідомлень, якщо вони англійською, а не фінською, якої я не знаю. Може, помилка автоматичного перекладу.
Зайшла мова про письмо від руки. Зроблю страшне зізнання: я неправильно тримаю ручку, за що мене все спільне життя критикувала бабуся. При тому почерк в мене визнано гарний)) В когось ще є така «проблема»?
(розмазала колишнього по повній)))
Початок 2009. Я було ПОВЕРНУЛА фіолетове волосся (вперше пофарбувалась в нього в 11 класі), але тонік для підтримку кольору виявився ядрьоною маджентою. І тут наступив апогей моєї готики в дУшІ.
Наплічник в кадрі. Лакові шипи доволі швидко обдерлися в громадському транспорті.
⬆️ Дивлячись на це фото, я пригадую, чому я любила чб: в ньому можна було приховати свої прищі. І брови виглядали намальованими, як було модно в трушних готів, яких я боялась і не дотягувала до них.
@stacy_bbr
Є нюанс. Якщо людина чимось захоплюється, то вона непогано на цьому знається. А дарувальник зазвичай не дуже. Є ризик подарувати не надто потрібну чи непідходящу за якістю штуку. В мене перша думка про художні матеріали, наприклад.
Вішлісти топ, хоча можна надарувати однакового)
@RomeBurnsRed
А я, до речі, відповіла, бо пов'язане з відеоспостереженням, щоб показати, що усі ці їхні охоронні штуки не зовсім невідома мені тема. Посаду не назвала.
@ShalnayaOlenica
Я до коментарів рази чотири чи п'ять передивилась і не могла зрозуміти, що «не так». Тобто якщо б я у вас про інвалідність не вичитала, я б взагалі нічого не помітила.
Коментарі дно, і в кожного ж своя версія, чому так виглядають її стегна, і в кожній вона в тому винна 🤢
Сьогодні раптово померла та сама моя подруга, яка лишала на мене свого чорно-білого кота і квартиру з купою відьомських штук, коли влаштовувала свої виїзні свята. Дуже боляче. Я привілейована мразь, яка досі не втрачала близьких родичів, тож для мене це найбільша втрата у житті.