Нещодавно я дізналась, що таке Limerence. І зрозуміла, що це стан, від якого я страждала протягом половини свого життя. Тож зараз буде міні TED talk про те, що це таке, про мій досвід і можливі шляхи виходу з цього. Тред

Отже, Лімеренція це стан свідомості, який походить від романтичних невзаємних почуттів, тривожний, трагічний і обсесивний, сповнений переживаннями через об‘єкт своєї лімеренції, а також нав‘язливе бажання бути у стосунках з об‘єктом, прояв надмірної любові та уваги до об‘єкту.

Чим лімеренція відрізняється від кохання? Кохання це хімічна реакція, яка відбувається у мозку обох партнерів, що змушує нас жадати один одного, це ВЗАЄМНІ почуття. Лімеренція з‘являється тоді, коли почуття не взаємні, але один з партнерів не каже чіткого НІ.

В цей момент мозок починає шукати докази взаємності, і ми погружаємось в жахливий стан знаходження ЗНАКІВ уваги, проявів симпатії, в тривожність втрати зв‘язок з людиною, welcome to hell. Люди з лімеренцією застрягають в стані невизначеності і надії.

Але ж це звичайні муки кохання, скажите ви.Але ні Увесь жах Лімеренції полягає у відсутності контролю над нею. Думки стають нав‘язливими, це заважає людині жити життя, робити роботу, бачити друзів тощо. Це не звичайний краш, це одержимість людиною, почуттями, прагнення до ейфорії

• Страх, що від тебе відмовляться, позбудуться, тривога втратити зв‘язок з об‘єктом. • Страх, що ти недостатньо хороша для об’єкту, думки, що тебе неможливо полюбити, бо об‘єкт тебе не любить •Залежність настрою від уваги об‘єкту (надмірне зчитування інтонацій, знаків уваги)

• Надзвичайні перепади емоцій від ейфорії до депресії І це не увесь список.

Позитив і негатив Звісно, почуття «щастя» чи ейфорії в людей з Лімеренцією грандіозне, воно виникає від найменших проявів уваги, або взагалі рандомно. Це додає сил, можна звернути гори, світ має сенс. Але і так само швидко приходить почуття краху, «жаху реальності», депресії

Лімеренція дуже часто проявляється в людей з тривожним типом прив‘язаності, вони достатньо схожі між собою. Страх втратити об‘єкт стає параноїдальним, в результаті чого страждають обоє, тут і надмірна увага, і закидання повідомленнями…

Якість соціального життя погіршується, бо коли ти у стані лімеренції, то хочеш проводити час тільки з цією людиною, а через те, що ця опція недоступна, коло соціальних зв‘язків звужується і навіть немає куди «вийти потрогати траву» щоб побачити, що на світі ІСНУЮТЬ ІНШІ ЛЮДИ

Лімеренція це свого роду стан залежності, це токсична прив‘язаність. ШО РОБИТИ??? Є кілька методів, які я знайшла і які мені самій допомогають:

Дякую реддіту за цю фразу, яку, треба набити на лобі: Якщо вони не кажуть тобі ТАК чи НІ, то відповідь НІ. ВСЕ. Якщо людина хоче бути з вами, вона буде. Якщо ви досі не разом, то відповідь ні. Немає ніякого підтексту, немає скритих сенсів, вас не люблять, крапка.

Одна з проблем Лімеренції це те, як вона б‘є по любові до себе You are not good enough. «От якщо я стану гарніша красивіша, мене точно полюблять» це так не працює Порада: замінювати негативні афірмації на позитивні. Не «я не сексі», а «я дуже навіть сексі. Я варта любові і т.д.»

Заземлення: Іноді дуже важливо зупинитись і розібрати, що саме ви відчуваєте Це любов? Це ненависть? Лімеренція це токсична одержимість. Якщо ваш інтерес явно більший за інтерес людини, задумуйтесь, можливо ви не соулмейти, ви просто obsessed.

Почитати історії інших + статті на цю тему. Реддіт, тві, ютуб. Дуже допомогає відрефлексувати власну поведінку.

Пам‘ятайте, лімеренція не приходить сама, це зазвичай результат якоїсь травми в вашому минулому, яка спричинила подібні наслідки, стрес, війна, дитячі травми, весь цей набір😉 Тож шукайте, що стало першопричиною

Можливо у когось є свої способи боротьби, чи помічали ви за собою прояви лімеренції в звичному житті? Особисто мені стало набагато легше, коли я нарешті змогла ідентифікувати цей стан, назвати його і зрозуміти, що я не єдина це відчуваю.

Без зайвих слів скидайте money: