Він був з Києва. Я уявляла, що ми погуляємо столицею. Але він попросив вийти в передмісті і він забере мене на авто. Спойлер: до Києва я так і не поїхала.

Так, він виявився трохи не таким, як на фото і старше. Але хто тут не любить sugar daddy? Ми заїхали до магазину, взяли їжу і виявилося, що їдемо в його дім.

Обід, розмова, я пила вино, а він горілку. Хоча я і не знаю, чи пила я просто вино. Бо наступні дві доби я практично не пам'ятаю. Мені було дуже погано. Я могла дійти кілька метрів до ванної і все.

Ну а він не витрачав часу. Дві доби він мене ґвалтував. Усюди. Було дуже боляче, бо він не використовував змазки, а я була абсолютно суха. Та і напевне не тільки тому було боляче.

Пам'ятаю, як він казав: "треба вчитися гарно давати", поки я плакала і просила перестати.

Через дві доби я вмовила його відпустити мене додому. Він відвіз мене до траси і сунув в руки 100 гривень на маршрутку додому.

Коли приїхала, то мамі сказала, що не брала телефон, бо була у подруги в селі і випили забагато. Вона повірила. Про ситуацію я не розповіла нікому. Ні найкращій подрузі, ні другу, ні тим паче поліції. Бо хто ж повірить дівчинці, яка сама туди приїхала?

Він ще якось телефонував мені, хотів зустрітися знову. Я сказала, що зайнята чимось... Досі в голові не вкладається, чи він не розумів, що зробив?

Роками я носила це в собі як просто негативний досвід. Я не зізнавалася собі в тому, що це було насправді. Одного разу просто видихнула це в двох словах найкращій подрузі. Вона мене обійняла. І поділилася своєю ситуацією. Страшно, що в кожної дівчини є хоч чимось схожий випадок.

Моя психологиня каже, що розповідати комусь - це також терапія. Але я це роблю не тільки тому. Жертви насилля є скрізь. Кожна дівчина може постраждати від звірства чоловіка. Навіть якщо вона буде значно обачнішою, ніж я.

Мені це болить. Болить часто. Іноді згадається якась деталь, яка була десь глибоко в мені і я панікую. Коли я їду по дорозі до Києва, мені страшно. А раптом це воно? Те саме місце? А раптом він проходить повз? А раптом він зателефонує?

Але найгірше не страх. Найгірше - і досі не пробачити себе. Бо я почуваю провину. Хоч і не повинна. Бо ґвалтувала не я. Сподіваюсь, терапія спрацює і я дам собі свободу. Але не зміниться єдине - я жертва зґвалтування. І це назавжди буде в мені.

@baby_its_cold Чоловіків вчити не треба - ґвалтують не чоловіки

@TonyLuko А хто? Єноти?

@baby_its_cold

@baby_its_cold Варто і тому, і тому вчити. Блядство це погано і не личить справжній дівчині. Але за зґвалтування треба каструвати і кидати за ґрати надовго, це жах. Взагалі не розумію як так можна вчинити з дівчиною... Приєднуюсь до слів підтримки, всього найкращого